Наука заради науки, а потрібен прорив

"Національним академіям наук ніщо не загрожує, адже вони захищені законом і є самоврядними науковими установами. Вони виконують свою важливу роботу. Йдеться насправді про бажання, аби їх наукові дослідження були більше спрямовані на практику, на потреби економіки. Простий приклад: у світі 15 – 20 відсотків – це дослідження фундаментальні, які фінансує держава. Це – наука заради проривів. А 80 відсотків досліджень передових технологічних країн – прикладні, результати яких мають за один – п'ять років реалізуватися у виробництві. А в нас ситуація набагато гірша: приблизно 60 – 70 відсотків – наука фундаментальна, наука заради науки, яку фінансує бюджет. І лише близько 35 відсотків – прикладна. Я нещодавно передивився матеріали фінансового аудиту академій наук, підготованого для Кабінету Міністрів України. На жаль, лише кожна третя або четверта розробка є затребуваною, все інше лягає у вигляді звітів на полиці.
Світовий досвід показує, що найкраще наука розвивається там, де є інноваційна складова. Наприклад, в університеті, який готує молоді кадри і має наукові лабораторії, де проводять дослідження – і фундаментальні, і прикладні. І поряд завжди має бути третя складова інноваційного трикутника – компанії, які впроваджують результати досліджень через патентування, венчурні фонди. Така робота нині в зародковому стані, але я переконаний, що навіть сьогодні в університетах лише 35 – 40 відсотків це «чиста», фундаментальна наука. А понад 60 відсотків – прикладна. Тому, на мою думку, тепер саме університети є ближчими до найкращого світового досвіду. Я впевнений, що треба гармонійно поєднувати спільні дослідження наукових установ, академій і університетських учених. Завжди зруйнувати легше, ніж збудувати, тож потрібен виважений підхід. " - сказав мініст у інтерв'ю газеті "Освіта України".

Також Міністр вважає що на фінансування наукових розробок потрібно проводити конкурси:

"Величезна проблема науки – фінансування. Держава фінансує, по суті, лише структуру інституту – платить зарплату, комунальні витрати й утримання. Вже навіть Росія дає третину сталого фінансування, а решта розігрується на конкурсі. Саме прозорість цих конкурсів, підготовка тематики, створення незалежних агенцій, де і роботодавці, і промисловці, і підприємці визначали б необхідність розробки тієї чи іншої наукової теми, є свідченням ефективності такої роботи."