Керівництво НАН України занепокоєне підвищеною увагою ЗМІ до діяльності академії

Прикро констатувати, що необ'єктивність, упередженість, некомпетентність, подеколи і відвертий обман суспільства знаходять місце в роботі окремих вітчизняних ЗМІ. Так, журналіст телеканалу Тетяна Мартинюк, провівши годинне інтерв'ю з віце-президентом НАН України академіком А.Г. Наумовцем про роботу Академії та досягнення її науковців, «висмикнула» з цього інтерв'ю лише дві фрази, які були потрібні для заздалегідь продуманого критичного сюжету.

Головним «експертом» наукової сфери творці телесюжету обрали керівника ГО «Публічний аудит» - Максима Гольдарба, який на камеру виголошує нічим не підкріплені цифри та необгрунтовані дані. Маємо зазначити, що з результатами звіту даної громадської організації «Дослідження функціонування та аналіз видатків Національної академії наук України» ми мали змогу ознайомитись ще в травні цього року. Ґрунтовно проаналізувавши його, ми переконалися в абсолютному нерозумінні авторами основних завдань, покладених на Національну академію наук України, упередженості щодо негативної ролі та місця Академії у житті суспільства та свідомому перекручуванні показників наукової, науково- технічної та фінансово-господарської діяльності установ НАН України, про що і заявили в офіційній відповіді на адресу ГО «Публічний аудит» та в публікації на інтернет-порталі LB.ua. (Докладніше із зауваженнями та роз 'ясненнями до вказаного звіту, надісланими та опублікованими Академією наук можна ознайомитись за посиланням http://blogs.lb.ua/nan_ukraine/310300 рго \akisl_publichnih_auditiv.html).

Наводячи приклади роботи вчених Академії та отримані ними результати, автори передачі суперечать заявленим ними ж тезам про низьку ефективність вітчизняної науки і, відповідно, її непотрібність.

Академія має багато розробок, які вже використовуються в різних сферах або чекають на свого споживача, і про які можна легко дізнатися з матеріалів на офіційному сайті НАН України. Автори передачі наголосили на низькому рівні впровадження розробок вчених, проте, напевно, свідомо не захотіли розкрити давно всім відомі причини цього - відсутність попиту з боку виробництва, який має держава всебічно заохочувати, створюючи відповідну інфраструктуру, запроваджуючи податкові та інші стимули тощо.

Важливо відмітити і те, що ті «значні» витрати нашої держави на науку, як підрахували «аудитори», становлять лише 0,2 % від ВВП, тоді як у більшості європейських країн, до рівня яких сьогодні так прагне Україна, - 3%. Можливо це є однією з головних причин відсутності стимулів у молоді займатися наукою?!

На жаль, подібний «підвищений інтерес та небайдужість» представників ЗМІ до діяльності Академії останнім часом з'являються дуже часто. Особливо ж помітним він є у період підготовки та обговорення законопроекту про наукову та науково-технічну діяльність, коли під гаслами, так би мовити, «реформування науки» йде постійне намагання звузити засади самоврядності Академії або взагалі позбавити Академію цього статусу.

Але найбільше вражає інше. У такий надзвичайно складний для України час, коли саме наука має стати запорукою інноваційного розвитку та процвітання, важливим чинником модернізації, вирішення всіх нагальних суспільних проблем нашої держави, забезпечення її надійної обороноздатності та безпеки, робляться спроби перервати тяглість академічної традиції, повного руйнування того, що завдяки кропіткій праці та самовідданості наших учених було досі збережено.

Залишається сподіватися, що колись все ж таки настане час, коли гаслом політики керівництва нашої держави стане відомий вислів 40-го президента США Рональда Рейгана: «Ми фінансуємо науку не тому, що багаті, а багаті - тому, що фінансуємо науку», а творчі зусилля представників українських ЗМІ будуть спрямовуватись на підвищення престижу наукової праці, авторитету вченого у суспільстві, без чого неможливе залучення до вітчизняної науки талановитої молоді.

Президія НАН України