Ситуація, що в даний час склалася в НАНУ, є загрозою для подальшого розвитку науки в Україні, - Богдан Данилишин

«Ситуація в керівних органах НАН України та, зокрема, в президії Академії, характеризує загальну ситуацію в українській науці. Перспективна молодь тікає, почесні академіки пенсійного віку міцно тримаються за свої посади. Середній вік президії НАН України становить 74,5 року», - зазначив екс-міністр економіки України Богдан Данилишин.

«Потрібно терміново вносити зміни до Закону України "Про науку і науково-технічну діяльність і обмежувати віковий ценз для обрання в керівні органи Академії та керівниками наукових Інститутів 65 років. На сьогоднішній день середній вік керівників наукових установ, включаючи членів президій, становить 74,5 року. Враховуючи, що керівництво науковою установою передбачає перш за все виконання адміністративних функцій, які практично несумісні з науковою роботою, збереження традиції виконання цих функцій за найповажнішими вченими не сприяє, а, здебільшого, перешкоджає розвитку таких наукових установ. Замість проведення та керівництво власне науковими дослідженнями, найбільш досвідчені науковці вимушені витрачати час на здійснення повноважень, які не мають жодного стосунку до розвитку науки. Як наслідок, відбувається значне зниження динаміки наукового прогресу в державі», - вважає Данилишин.

Те ж саме має стосуватися і вишів. В більшості університетів вік ректорського корпусу далеко перевищує 65 років, наголосив він.

«До керівництва науковими установами і НАНУ мають прийти перспективні вчені віком від 45 до 65 років, які мають заслужений науковий авторитет як в Україні так і в світі.

Без омолодженні і модернізації науки ми приречені і дальше постійно вимагати грошей з бюджету, які будуть йти тільки на підтримку "стін", а не наукових досліджень», - вважає екс-міністр.