Липень у Запорізькому державному медичному університеті - період практик

Практика – невід’ємна складова підготовки кваліфікованого лікаря, це частина навчального процесу, який триває з «прив’язкою»  до конкретного лікувального закладу і не менш конкретного хворого. Процес цей  вельми серйозний, трапляється, що саме під час практики до майбутнього лікаря приходить усвідомлення, що сів він не у свої сани і час, поки не пізно, «міняти коней на переправі». Це, на щастя, поодинокі випадки. Загалом у лікарні практиканти йдуть з інтересом, приміряють себе до професії й мліють, коли бабусі  звертаються до них шанобливо: «Дякую,лікарю».

Студентів у лікувальних закладах зустрічають переважно охоче й приязно, адже й лікарі, й завідувачі відділеннями колись також були студентами, більшість з них – вихованці ЗДМУ, і так само ступали в професію  практикантами. Ось і в КЗ «Запорізький Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Олександрівського району  одразу знайшли застосування  майбутнім лікарям.

«З практикантами ми провели відповідний інструктаж щодо безпеки на робочому місці, - розповіла відповідальна за практику, завідувачка сімейної амбулаторії №1 Інна Валеріївна Пересунько. – Розбили їх на групи – терапевтичні й педіатричні. Усього протягом місяця в нашому Центрі практикуватимуть  понад  п’ятдесят студентів – кожна група по тижню. Це дуже відчутна допомога нашим сімейним лікарям. Разом з ними вони провадять прийом  відвідувачів, знайомляться з документацією, вивчають обов’язки і обсяг роботи сімейного лікаря, адже три роки поспіль ми працюємо в такому форматі.  Студент має знати, що таке амбулаторна карта, як правильно збирати анамнез пацієнта, на підставі яких даних встановлювати діагноз, відтак – як призначати лікування, а якщо перед нами людина з хронічним захворюванням - як його  коригувати».

Уже першого дня, як розповіла Інна Валеріївна, студенти активно включилися в роботу. Вони самостійно проводять глюкометрію, знімають кардіограму, вимірюють індекс маси тіла пацієнтам. Відколи медики працюють за всеукраїнським  проектом  «Доступні ліки»,  для сімейних лікарів істотно збільшилося навантаження , тому дуже доречною і своєчасною є допомога студентів у роботі з реєстром пацієнтів. «Усі пацієнти занесені в реєстр, система комп’ютеризована, ми вибираємо таких, на кого поширюється програма «Доступні ліки», - розповідає студент п’ятого курсу Олексій Поляков. – Це хворі на артеріальну гіпертензію, діабет другого типу та бронхіальну астму. Вони мають право на  безкоштовне забезпечення рядом препаратів з бюджетних асигнувань. Але для цього потрібно пройти медичне обстеження. Таких людей дуже багато,  та  не всі вони самі звертаються до лікарів, багато просто не знають про таку програму, тому  виписуємо їм запрошення. Потім відвідуємо домівки хворих і вручаємо їм ці повідомлення. Центр зацікавлений, щоб заохотити людей до  лікування, адже ці захворювання є причиною високої смертності.  На жаль, свідомість частини нашого населення залишає бажати кращого. Учора, наприклад, не всі люб’язно розмовляли з нами, інші просто  не відчиняли дверей. Але, як нас навчають в університеті, маємо бути терплячими, проводити й просвітницьку роботу з населенням».

Аліка Прошина,  також п’ятикурсниця, додала, що уже з перших днів вони відчули себе потрібними на місці практики, без діла сидіти не доводиться, тому тут цікаво.  Заклад добре технічно оснащений, є можливість  практикувати з приладдям, яким послуговуються лікарі, студентам продемонстрували, зокрема, вміст сумки сімейного лікаря і навчили нею користуватися.

Давид  Стромнов та Юлія Катане освоїли  використання пульсоксиметра, цей апарат має у Центрі кожен сімейний лікар, він визначає стан насиченості киснем  артеріальної крові, що є показником життєдіяльності організму й дає можливість миттєво приймати рішення щодо порятунку хворого. Алла Бондаренко й Тетяна Мишко провадять прийом пацієнтів разом з сімейним лікарем Тетяною Короткою. «Хочемо, щоб наші практиканти навчилися контактувати з відвідувачами, збирати анамнез, і головне, щоб вони повернулися до нас лікарями, у нас не вистачає кваліфікованих  фахівців, - говорить Тетяна Анатоліївна. – Тому передаємо увесь наш досвід, нехай навчаються!»

Інна Валеріївна Пересунько зазначила, що випускники ЗДМУ щороку поповнюють їхній колектив. Приходять дуже відповідальні молоді лікарі, грамотні, добре навчені. Вони швидко вливаються в колектив, справляються з великим обсягом роботи, бо ж бути сімейним лікарем непросто. Тож працювати зі студентами – це перспектива й задля якісного кадрового поповнення на перспективу.

Обласна дитяча клінічна лікарня також є однією з навчальних баз, де проходять практику студенти університету. «Щотижня через усі відділення закладу проходить по п’ятдесят практикантів, - розповів куратор, доцент кафедри госпітальної педіатрії  ЗДМУ Андрій Каменщик. – Студенти працюють у дев’яти соматичних і двох хірургічних відділеннях.

Роботу організовуємо так, щоб протягом тижня студенти четвертого курсу вникли в особливості спілкування з дитячим контингентом, навчилися правильно оформлювати документацію – писанини у лікарів  дуже багато, і тут потрібна скрупульозна точність. Вони мають на практиці відшліфувати й підтвердити теоретичні знання, а ми перевіряємо, як це у них виходить».

А виходить досить непогано. У відділенні дитячої кардіоревматології  практиканти разом з лікарями оглядають діток, які мають патологію серця, нирок, нотують всі показники, щоб потім висловити свої міркування з приводу лікування. Вони зосереджені й відповідальні. «Нам доводиться наглядати маленьких пацієнтів з моменту їх  госпіталізації, відтак аналізувати процес одужання, говорить четвертокурсник Владислав Ткачов. -  Тут відмінна від дорослих специфіка, її потрібно знати, тому практика цікава й корисна.  Зараз у відділенні близько сімдесяти дітей, є з ким працювати, узагальнювати результати».

Кожен день у студентів з восьмої до п’ятнадцятої години, як у їхніх старших колег зі стажем практичної роботи, насичений напруженою роботою, повз них проходять десятки непересічних випадків, так чи інакше пов’язаних зі здоров’ям людей. Сьогодні вони навчаються, а зовсім скоро відповідальні рішення доведеться приймати самим. Тому й учитися потрібно не просто добре – відмінно.