Центр дослідження суспільства опублікував рейтинг прозорості українських вишів
Ідея університетської автономії стала загальним місцем в обговоренні таких жаданих реформ у сфері вищої освіти.
Однак наданню автономії має передувати підтверджена готовність вишів не просто розпоряджатися отриманими з державного бюджету грошима, але й, у першу чергу, звітувати про їхнє використання перед громадою. Тому ідеї автономії і підзвітності повинні бути чітко пов’язані.
Крім того, збільшення прозорості та підзвітності університетів, в першу чергу перед суспільством загалом та перед внутрішньоуніверситетською громадою, є необхідною умовою для дієвого подолання корупції та підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів.
В рамках пілотного проекту Центр дослідження суспільства вирішив оцінити рівень фінансової прозорості українських національних вищих навчальних закладів. Готовність відповідати на запити і надавати інформацію фінансового характеру виступає маркером того, наскільки наші університети схильні звітувати перед громадськістю, передусім за розподіл отриманих з бюджету коштів, та наскільки вони є відкритими.
Для оцінки прозорості університетів ми надіслали по 5 запитів у 110 національних вищих навчальних закладів України (до рейтингу не включено 7 вишів, підпорядкованих силовим відомствам). У цих запитах Центр дослідження суспільства просив надати кошторис, перелік нерухомості, перелік транспортних засобів, штатні розписи та копії декларацій про доходи керівництва університетів. Окрім цього, оцінювалась готовність вишів надавати інформацію по телефону, а також дотримання вимог закону щодо наявності інформації про держзакупівлі на офіційних сайтах університетів.
Відповідно до результатів оцінки, найбільш відкритими і прозорими університетами стали Івано-Франківський національний медичний університет, Тернопільський національний технічний університет ім. І.Пулюя та Глухівський національний педагогічний унверситет ім. О.Довженка. Щодо типів університетів, то найкраще відповідали аграрні та педагогічні. Серед великих університетських міст найвищі середні показники мають університети м. Харкова.
Проведене дослідження показує, що далеко не усі національні університети готові звітувати громадськості та дотримуватись вимог законодавства про доступ до публічної інформації.
Подекуди виші намагались безпідставно віднести запитувану інформацію до інформації з обмеженим доступом. Часто запити ігнорувались або ж надавалась відмова без обґрунтування. У таких випадках Центр дослідження суспільства звертався до прокуратури, однак остання реагувала далеко не завжди.
На сьогодні не існує єдиного підходу до розуміння “права на доступ до публічної інформації”. ВНЗ дуже по-різному відповідають на ідентичні запити, те саме стосується і розгляду скарг прокуратурою та оскарження в судах. Також попри те, що забезпечення відкритості установ, котрі фінансуються з державного бюджету, є загалом законодавчо врегульованим, на заваді стають традиції закритості, культу секретності та небажання звітувати перед громадськістю.
Рейтинг та детальний аналіз даних доступні на сайті Центру дослідження суспільства.
