У МОНмолодьспорту обговорили питання створення молодіжних консультативно-дорадчих органів

До складу робочої групи увійшли народні депутати України, представники всеукраїнських та місцевих молодіжних і студентських громадських організацій, органів студентського самоврядування, співробітники Міністерства.

Як було зазначено на засіданні, завданням робочої групи є вивчення питання щодо утворення молодіжних консультативно-дорадчих органів та розробки і внесення проектів відповідних актів.

У вступному слові Євген Суліма зазначив, що питання утворення Молодіжного уряду постає вже не вперше, але ще жодна спроба не була ефективно реалізована. Як було зазначено, в 1998 році в Україні одночасно існувало два молодіжних парламенти. Між цими структурами протягом досить недовгого часу їх існування відбувалась постійна боротьба.

За словами Першого заступника Міністра, більшість тодішніх і сучасних лідерів молодіжних об’єднань та рухів охарактеризували їхню діяльність як синдром “корочок” та імітацію молодіжної політики.

Також, Євген Суліма розповів, що після цього було ще дві спроби створити Молодіжний парламент та уряд у 2003 та 2009 роках, які також не увінчалися успіхами.

Євген Суліма відзначив, що Першим віце-прем’єр-міністром Андрієм Клюєвим з метою налагодження взаємодії між Кабінетом Міністрів України та молодіжними громадськими об'єднаннями під час формування та реалізації державної політики, залучення молоді до підготовки та проведення системних соціально-економічних реформ, надано доручення Міністерству освіти і науки, молоді та спорту із залученням представників молодіжних громадських об’єднань вивчити питання створення молодіжних консультативно-дорадчих органів та підготувати проект відповідного рішення і внести його на розгляд Уряду.

Також, Перший заступник Міністра повідомив, що до Міністерства вже надійшли пропозиції від Секретаріату Кабінету Міністрів, Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Совість і Надія України» і громадської ініціативи «Студентський захист» щодо утворення молодіжного консультативно-дорадчого органу при Уряді.

Крім того, представниками ряду молодіжних громадських організацій неодноразово озвучувалась пропозиція про створення при Верховній Раді України подібного органу.

«На сьогодні це питання є предметом активного обговорення під час круглих столів та зустрічей з лідерами молодіжних організацій, які проводяться за участю представників Міністерства та народних депутатів України. Їх учасники висловлюють ідею створення Молодіжного парламенту України як консультативно-дорадчого органу при Верховній Раді України. Вважаю, що утворення Молодіжного парламенту та Молодіжного уряду не мають відбуватися, як два окремі процеси, а логічно випливати один з одного. З метою продовження створення системи громадського діалогу пропонуємо розпочати роботу з утворення і формування на засадах демократизму, прозорості прийняття рішень та якомога ширшого залучення представництва організацій молодіжного і студентського спрямування Молодіжного парламенту, який у свою чергу, за потреби зможе обрати Молодіжний уряд», - поінформувала учасників засідання т.в.о. Секретаріату Всеукраїнської студентської ради Анастасія Сабова.

Присутній на засіданні робочої групи народний депутат України, голова міжфракційного об’єднання «Молодіжний вибір» Андрій Пінчук підтримав позицію щодо прозорості та представництва дорадчого органу. На думку депутата, при створенні Молодіжного уряду молодь повинна чітко усвідомлювати завдання та обов’язки цього консультативно-дорадчого органу, а сам уряд повинен впроваджувати програми молодіжної політики. «Завдяки консультативно-дорадчому органу ми повинні створити те, щоб нас чули і Прем’єр-міністр, і Президент», – розповів Андрій Пінчук.

Жвава дискусія розгорнулася стосовно назви та функцій майбутнього молодіжного консультативно-дорадчого органу. Директор юридичного департаменту МОНмолодьспорту Ольга Кравченко зазначила, що виходячи з практики створення подібних консультативно-дорадчих органів при Кабінетові Міністрів, - це може бути Молодіжна Рада.

У свою чергу, Анастасія Сабова сказала: «Потрібно створити орган, який буде об’єднувати лідерів громадських організацій, студентського самоврядування. На часі створення об’єднання людей, яке б могло надавати консультації органам державної влади стосовно молодіжної політики. Але, по-перше, це має бути регіональне представництво, а в центрі – на рівні Молодіжного парламенту та уряду».

Представник наукового товариства студентів та аспірантів Анна Макота підтримала позицію Всеукраїнської студентської ради: «Повинен бути тандем виконавчої і законодавчої влади. Законодавчої – це так би мовити в лапках Молодіжний парламент, до якого входитимуть громадські організації всеукраїнські та регіональні. Він буде акумулювати інтереси і втілювати їх у певних програмах, який Молодіжний парламент буде пропонувати народним депутатам».

Іван Семеніст, представник Української асоціації студентського самоврядування, підтримав позицію юристів Міністерства: «Погоджуюсь з юристами, які озвучували питання створення саме Ради при Кабінеті Міністрів. Це найбільш оптимальний варіант реалізації подібного проекту. Головне не як буде називатися цей орган, а хто буде в ньому представлений і чим саме він буде конкретно займатися. І формалізацію на кшталт посвідчень не потрібно вводити».

Голова Української дитячої спілки «Екологічна варта» Олена Ващенко зазначила: «Міністерство освіти і науки, молоді та спорту почало розглядати це питання з самого початку, і так би мовити ще до початку, так як це робоча група з вивчення питання створення. І це є дуже добре і позитивно. І потрібно звернути увагу на досвід, який існує поза молодіжною політикою, а саме в діяльності громадського сектору. І з огляду на досвід громадських організацій можна навіть деякі побоювання, які зараз прозвучали, зняти. Неважливо, як це буде називатися, але зрозуміло, що це повинна бути громадська рада, яка буде консультативно-дорадчим органом. І цей орган повинен вирішувати наші молодіжні проблеми».

Голова асоціації керівників студентського самоврядування м. Києва Артем Нікіфоров окремо звернув увагу на основи майбутнього молодіжного органу: «Головною відмінністю цієї організації повинна бути авторитетність. І ще обов’язково повинна бути виборність, регіональне представництво і звітність. Тобто перед ким буде звітувати і нести відповідальність утворений молодіжний орган. І потрібно визначитися хто там буде – чи це громадські організації, чи студентські».

Голова студентського парламенту Київського національного університету імені Тараса Шевченка Максим Макарчук зазначив: «Зараз потрібно створити перехідний місток між молоддю і владою, щоб був обмін досвідом. І в першу чергу ми маємо говорити про створення Молодіжного парламенту, який потім буде створювати Молодіжний Уряд. І до питання представництва, думаю, що повинно бути представлене студентське самоврядування. Вибори до Молодіжного парламенту повинні проходити на конференції. Представники на конференцію: від студентського самоврядування, громадських організацій та регіональних представництв».

Після обговорення цього питання учасники засідання проголосували за створення ініціативної групи, яка до середини серпня розробить Положення про Молодіжну Раду і внесе на обговорення на наступному зібранні робочої групи.