Урочистий захід відбувся з нагоди свята Покрови Пресвятої Богородиці, відзначення Дня захисника України, Українського козацтва та річниці Української Повстанської Армії.

У концерті взяли участь колективи Центру художньої творчості Університету «Україна»: вокальний ансамбль «Веремія», солісти-вокалісти вокального ансамблю «Веремія», читці, гітаристи. Творчий керівник та натхненник колективів художньої самодіяльності Центру художньої творчості університету — Наталя Гаврилюк.

Концерт було відкрито віршем Володимира Сосюри «Любіть Україну!» у виконанні студентки 2-го курсу Інституту філології та масових комунікацій Сніжани Васіної.

Після вступного слова ведучого і виконання Державного Гімну України весь зал ушанував хвилиною мовчання пам'ять Героїв Небесної Сотні і всіх, хто загинув у ході антитерористичної операції на Сході України. Серед них і студенти, випускники та викладачі Університету «Україна» Сергій Байдовський, Василь Мойсей, Максим Бендеров, Антон Москаленко, Віталій Вовкотруб, Ярослав Шимчик, Максим Лящук, Сергій Климчук. Усі вони відстоювали життя та гідність кожного українця й України.

Із вітальним словом до бійців – героїв, гартованих болем і вогнем, – звернулася завідувач кафедри української мови, літератури та східних мов Олена Коломієць: «Не випадково саме 14 жовтня, на день святої Покрови, ми відзначаємо свято захисників України, ваше свято. Пресвята Богородиця здавна захищає нашу Україну, і саме її наше козацтво обрало своєю покровителькою. Дай Боже, щоб вона оберігала нас і надалі. Від імені нашого університету, його президента Таланчука Петра М.ихайловича щиро вас вітаємо із Днем захисника України!

Третій рік поспіль ми, вже традиційно, приїжджаємо в госпіталь разом зі студентами та викладачами, щоб передати свою вдячність, любов і найщиріші побажання швидкого одужання. Знайте, що ми пишаємося вами, рівняємося на вас. Доземний уклін вам, наші герої, за те, що ви, залишивши свої родини, стали на захист України! Нехай береже вас Мати Божа, хай береже нашу Україну! СлаваУкраїні!»

У концерті взяли участь: ведучий – студент 3-го курсу факультету біомедичних технологій Руслан Магмет; вокальний ансамбль «Веремія» Центру художньої творчості Університету «Україна» під керівництвом Гаврилюк Наталі Василівни з піснями «Вбережу» (слова і музика Степана Петруся), «Білі лебеді» (слова і музика Христини Панасюк та гурту «Невінчані»), «Тополя» (слова Тараса Шевченка, музика Романа Марківа), «Разом і до кінця!» (слова Віталія Войтка, музика Ірини Батюк), «Україно» (слова Сергія Галкіна і Філіпа Луцького, музика Філіпа Луцького); Максим Батрак, студент 1-го курсу Інституту соціальних технологій із піснею «Вишневий садок»; Лілія Алексійчук, студентка 1-го курсу Інституту права та суспільних відносин із народним індійським танком «Квітка сходу»; студентка 1-го курсу Коледжу «Освіта» Кароліна Корбут і студент 4-го курсу Інженерно-технологічного інституту Євген Андрійчук із піснею «Човен» (пісня з репертуару гурту «Один в каное»).

А яке ж святкування без українських народних пісень? Саме тому, поки представники Університету «Україна» та дівчата-волонтери з інституту ім. О.О. Богомольця накривали для бійців святковий стіл, учасники фольклорного гурту «Живиця», в якому беруть участь співробітники Університету «Україна», і студентського вокального ансамблю «Веремія», разом із воїнами та усіма гостями під акомпонемент баяніста Олександра Бабенка співали сумні та веселі, ніжні та звитяжні щиросердні українські народні пісні. На прохання бійців Олександр Бабенко, лауреат цьогорічного Міжнародного конкурсу баяністів в Італії, віртуозно зіграв на завершення свята «Чардаш» Миколи Різоля.

В Університеті «Україна» не забувають про більш нагальні потреби бійців на лікуванні, аніж пісні та солодкий стіл. Окрім подарунків для солдатів, співробітники університету спеціально для бійця Олександра Харіна, який зараз проходить реабілітацію в госпіталі, передали подарунок від президента Університету «Україна» Петра Михайловича Таланчука – німецький електронний тонометр. Олександр — спинальник, і через травму хребта вимушений постійно лежати на лікарняному ліжку. Він, як і багато інших, постраждав, захищаючи Україну. Проте ми віримо, що попри всі негаразди він, а також інші бійці обов’язково одужають!

Поїздка до госпіталю принесла чимало сумних, але й багато позитивних емоцій, вітання пройшло на славу. Цей захід був огорнутий дружньою, теплою атмосферою та залишив добрі спогади про зустріч. Бійці неабияк зацікавилися діяльністю Університету «Україна», а наші викладачі та студенти, розповідаючи про університет, щиро їх запрошували до нас на навчання.

Бажаємо, щоб наша молодь зростала вірною своїй країні, щоб швидше закінчилась війна та щоб ми частіше допомагали бійцям, адже не тільки вони мусять нас захищати, але й ми повинні усіляко їх підтримувати, тому що вдячність, тепло та любов можуть лікувати рани не гірше за ліки, але рани інші – рани душевні.

Наприкінці зустрічі ми взяли коментар у Марії Латчук, студентки НМУ ім. О.О. Богомольця:

Це вже не перший рік ваші студенти вітають воїнів у свято Покрови. Чи давно ви допомогаєте бійцям у Пущі-Водиці?

Ми постійно волонтеримо у шпиталі. Приїжджаємо кожного тижня, або раз у 2 тижні. Це була моя ініціатива, а лідер цього – Юлія Гоч, вона радо зустріла нашу ініціативу допомоги. Бійцям допомагаємо вже кілька років.

У чому виявляється ваша допомога?

Я зараз їжджу із друзями, студентами НМУ. Там ми влаштовуємо чаювання, а також заняття з арт-терапії в рамках проекту Червоного Хреста. Заняття проводяться на певну тему та передбачають використання різних арт-методик: від ліпки та малювання до настільних ігор. Ми збираємо групу, всі знайомимося, творимо, а потім ділимось враженнями, робимо висновки.

Чи багато студентів із університету підтримують тебе в цьому? Вони — тільки твої одногрупники, чи є студенти ще й з інших факультетів?

Їздимо я та мої друзі. Не дуже багато, понад 20 осіб, але найактивніші – це я та три мої одногрупниці.

Що тебе надихає на такі поїздки?

Вдячність у відповідь за мою турботу.

І вже після свята у мережі Facebook Юлія Гоч, координатор волонтерського руху в госпіталі, вже студентка нашого університету, поділилася враженнями від святкової зустрічі: «День Захисника. Свято хоробрих!!! Найкращих!!!! Вітання наших хлопців пройшло на славу!!! Пісні, вірші, чай, спілкування).

Велике спасибі Університету "Україна" за смаколики, ліки, подаровану теплу атмосферу!... Атмосфера тепла, любові, вдячності – ось що найкраще лікує рани!».