У світі змін у законодавстві майбутнє вищої освіти в Україні є невизначеним.

Нажаль, ВНЗ України не можуть зрівнятися у рівні надання освіти студентам із закордонними ВНЗ через ряд реалій, що заважають розвитку університетів. Ще однією перешкодою на шляху до «світлого наукового майбутнього» для українських вузів став черговий законопроект про вищу освіту МОНмолодьспорту, що передбачає собою ліквідацію університетської автономії та звуження прав ВНЗ. Якісно нових змін у вищу освіту України даний законопроект не вносить, лише перекриває університетам повітря для вирішення власних справ самотужки. Після ухвалення цього законопроекту такі привілеї, як розроб¬лення нормативних актів, визначення стандартів вищої освіти, контроль над їхнім дотриманням, ліцензування і акредитація освітніх послуг, працевлаштування керівників ВНЗ і випускників, контроль над студентським самоврядуванням, визнання (нострифікацію) іноземних документів про вищу освіту та вчені звання старшого дослідника, доцента, професора, затвердження умов прийому до ВНЗ, формування мережі спеціалізованих вчених рад та, нарешті, здійснення моніторингу якості надання освітніх послуг ВНЗ та їхньої цінової політики: все це буде контролюватися і здійснюватися самим Міністерством. При цьому варто зазначити, що Україна підписала Болонську Хартію та зобов’язалась вдосконалювати власну систему вищої освіти за потрібними критеріями.

Цікавим фактом є ще те, що в чинному законодавстві України про вищу освіту, а саме в пункті 3.1, зазначено, що політику щодо вищої освіти України та діяльність ВНЗ визначає Верховна Рада України, а у статі 17 про управління в сфері вищої освіти бачимо, що «Кабінет Міністрів України через систему органів виконавчої влади: здійснює державну політику у сфері вищої освіти». Це, власне, і свідчить про надмірну заполітизованість української вищої освіти та неможливість виходу на якісно новий рівень через дрібні невідповідності в законодавстві.

Для порівняння візьмемо закон про вищу школу Чеської Республіки, де основним завданням освітнього відомства є спостереження за діяльністю Вищих Навчальних Закладів, акредитація програм, фінансування, призначення стипендії, надання методичної допомоги в розробленні статуту. Зазначимо, що основну освітню та організаційну діяльність, визначення ректора університетів та умов вступу виконують самі ВНЗ Чехії, що посилює їхню автономність, підвищує рівень наданої освіти.

Саме тому українські ВНЗ настільки відстають в сучасній освітній діяльності, адже «законсервовані» в системі, що декларує Міністерство, підігнані під усталений радянський зразок і мають можливість відтепер лише обирати форму свого існування. Все інше ж має бути узгоджено з вищими інстанціями, що однозначно не наблизить якість викладання та освіти в українських ВНЗ до європейського зразка.