Наші університети - навчальні заклади світового класу. Чотири британських університету входять в загальносвітову першу шістку. Причому мова йде не тільки про старі, прославлені виші.

З 100 кращих світових університетів молодше 50 років 20 - британські. Це більше, ніж в будь-якій іншій країні!

Нам є чим пишатися, але, незважаючи на це, я вітаю появу нової Ради по захисту британських університетів. Ця структура, створена сером Кітом Томасом (Keith Thomas), об'єднує людей різних політичних поглядів, з різними академічними спеціалізаціями та різними місцями роботи. Вона вже встигла звернути увагу суспільства на важливість академічної автономії і нагадати нам, що на університети не можна дивитися з суто економічної точки зору. Сам факт того, що в цій раді об'єдналося стільки світил, підкреслює дивовижний масштаб і величезну світову значимість нашого наукового співтовариства.

Нова організація буде оскаржувати політику коаліції, і я впевнений, що нас чекають активні дебати. Однак було б помилкою бачити в створенні ради всього лише акцію, спрямовану проти нинішнього уряду. Зрештою, він включає в себе людей з широким діапазоном поглядів - від тих, хто вважає, що університети повинні бути незалежними від держави, до тих, хто впевнений, що вони повинні ще більше від нього залежати.

Крім того, говорячи про такі речі, як академічна свобода та самостійна цінність навчання, рада висловлює вічні істини, які зараз не більше і не менш актуальні, ніж при колишньому уряді, і які будуть такі ж актуальні і в майбутньому. Я до сих пір пам'ятаю захват, який випробував у студентстві, вперше прочитавши Юма і Канта, а також Хайєка і Фрідмана. Майбутнім поколінням теж треба мати таку можливість. Саме тому ми підтримуємо баланс між дослідженнями, спрямованими на задоволення цікавості, і дослідженнями, спрямованими на конкретні практичні завдання.

Рада створить зручний простір для кваліфікованого обговорення майбутнього вищої освіти. Так як я відповідаю в нашому міністерстві за університети, з мого боку було б вкрай некрасиво виступати проти структур, спрямованих на те, щоб стимулювати дискусії на подібні теми.

В останні місяці протести занадто часто перешкоджали внутрішньоуніверситетским дебатам про майбутнє вищої освіти. Відвідуючи університети, - а я роблю це кожен місяць, - я завжди зустрічаюся зі студентами, в тому числі, які беруть участь у протестах, - адже вільний і відвертий обмін думками завжди входив до числа кращих властивостей університетського життя.

Одна з найсильніших сторін Британії - масштаб нашої дослідницької бази. Деякі вчені говорили мені, що вони цінують надану радою можливість підтримувати освіту в цілому, а не тільки в своїй галузі. Скажімо, я зараз краще, ніж коли-небудь розумію, наскільки сильна у нас гуманітарна наука, так як я тільки що головував в журі присуджують за документальну, наукову та науково-популярну літературу Премії Семюела Джонсона, на яку претендувало безліч чудових творів з англомовного світу. Коаліція підтримує баланс між фінансуванням гуманітарних наук, суспільних наук та природничих наук, намагаючись враховувати ці сильні сторони.

Важливо, щоб люди розуміли, на що спрямовані наші реформи. Вони одночасно економлять державні кошти і захищають доходи університетів. Ми успадкували один з найбільших в світі дефіцитів бюджету, проте фінансувати університети світового класу все одно необхідно. Наша реформа фінансування навчання призведе до того, що платники податків платитимуть менше, а випускників з добре оплачуваною роботою - більше. Така система буде і справедливіше, і стійкіше колишньої.

Девід Кемерон прагне провести повноцінну реформу, і ми над цим працюємо. Тепер фінансуванням навчання будуть займатися не централізовані ради по фінансуванню, а самі студенти. Ми також хочемо, щоб рівні університетів і студентів відповідали один одному. Вперше університети зможуть брати стільки студентів з відмінними оцінками, скільки хочуть.

Крім того, ми маємо намір захищати і підвищувати якість університетської дослідницької роботи, як підкреслив Джордж Осборн (George Osborne) в ключовий мови про науку, яку він виголосив минулого тижня в Королівському суспільстві. Ми виділили на науку та дослідження окремий бюджет обсягом у 4,6 мільярда фунтів. У минулому місяці ми повідомили про те, що обсяг нових партнерських проектів між бізнесом і університетами, які призведуть до створення передових дослідницьких структур, перевищив більше 1 мільярда фунтів.

В історії нашої вищої освіти неодноразово з'являлися нові освітні структури, які пропонували нові моделі навчання і робили вищу освіту доступною для більшої кількості людей. Саме такою була вихідна задача Лондонського університету, який привертав нонконформістів, і Відкритого університету, який приваблював людей, які потребували можливості вчитися неповний день. Зараз інтернет може розширити доступ до вищої освіти, як ніколи раніше.

Вища освіта зараз знаходиться на ранніх стадіях глобалізації. Підвищення освіченості громадян - завдання всіх країн, що прагнуть до модернізації. Демографічні зміни також приносять з собою нові можливості: у країнах із середніми доходами, таких як Індонезія, Туреччина і Бразилія, росте число молодих людей. Британські ВНЗ можуть працювати з ними, домагаючись стрімкого розширення вищої освіти, в тому числі за допомогою Масових відкритих дистанційних курсів (Massive відкритого онлайн курси) - так званих МОДК.

Ми повинні скористатися цією можливістю. Освіта вже зараз служить для Британії чудової експортною галуззю. У нас є чудові університети. У нас є система регулювання, яка дозволяє нам бути впевненими в наших академічних стандартах. Ми повинні не просто захищати нашу освіту. Ми повинні пишатися її міццю і різноманітністю і експортувати її по всьому світу.

Девід Уїллетс - заступник міністра бізнесу у справах університетів і науки