Чи правда, що діти депутатів знають відповіді на завдання ЗНО? Коли буде створено Банк даних завдань? Як діяти в надзвичайних ситуаціях при оцінюванні?

Про це київські старшокласники, лідери учнівського самоврядування і вихованці інформаційно-творчого агентства «Юн-прес» запитували в директора Українського центру оцінювання якості освіти Ірини Зайцевої.

Старшокласники не ніяковіли перед «директоркою ЗНО» (таке звання жартома дали Ірині Павлівні). Розпитували щиро й детально. Почали з «розбору» даних соціологічного дослідження фонду «Демократичні ініціативи». Фонд цікавився у школярів, яку форму оцінювання знань вони вважають найсправедливішою? І 54 відсотки опитаних відповіли, що саме ЗНО ставить усіх абітурієнтів у рівні умови.

Гідність перемагає!

Ірина Зайцева розповідала щиро й детально. Пояснювала, як уникати прикрих помилок, розвіювала міфи щодо ЗНО.

– Таку зустріч ми проводимо вперше, – усміхалася Ірина Павлівна. – Адже ви не просто юні журналісти, а й майбутні абітурієнти, наша цільова аудиторія. Тому ваші думки й зауваження ми врахуємо під час роботи над удосконаленням незалежного оцінювання.

– Дуже сподіваємося, – сказала директор центру, – що під час ЗНО ви поводитиметеся гідно. Бо перемагає – завжди – гідність.

І розповіла минулорічний випадок. Під час радіопрограми щодо оцінювання ведуча запитала у слухачів, як вони ставляться до ситуації, коли хлопець «забув» покласти телефон на окремий столик під час ЗНО. А коли здавав завдання, телефон задзвонив. Роботу анулювали.

– Якщо мені кажуть, що людина «забула» здати зчитувальний пристрій, я не вірю! Адже учасникам ЗНО про це нагадують, як мінімум, тричі, – каже Ірина Павлівна. – Але десять радіослухачів (а додзвонились одинадцять) сказали: ми не тому живемо погано, що закони погані, а тому, що їх не виконуємо. І я зраділа. Адже молодь має громадянську позицію!

Романтика й паспорт

Тестування проводитиметься після випускних вечорів. Тому Ірина Зайцева порадила про «романтику й паспорт» потурбуватися звечора. Приготувати документи (оригінали!), зайти на сайт регіонального центру, подивитися карту маршруту. Вийти з дому завчасно. Запастися спокоєм і вірою у свої сили.

«Відкритий зошит» – надзвичайна подія

Юні журналісти розпитували, чи можна «обійти» секретність ЗНО. Ірина Павлівна відповіла: «Ні»! Пояснила, що оцінювання допомагає максимально усунути людський чинник. Верстальник, який «збирає» частини текстів в одне ціле, працює в захищеній кімнаті без будь-яких зчитувальних пристроїв. Видають їх у спеціальній друкарні за найсуворішими інструкціями. Зошит виходить у герметичній упаковці. До місця проведення оцінювання їх доставляє Держспецзв’язок.

– Пошкодження упаковки – це надзвичайна ситуація для країни, – попередила Ірина Павлівна. – Про неї потрібно одразу повідомити чергового і тестові зошити буде замінено.

Для таких ситуацій якраз і друкується комплект зошитів з іншими завданнями. Якщо оцінювання предмета проводиться за одну сесію, то готують три варіанти завдань, якщо за дві – чотири. Один використовують для основної сесії, другий – для додаткової, а третій (чи четвертий) – про всяк випадок.

Коли база закрита, не зареєструють навіть Господа Бога

Реєстрація для участі у ЗНО нинішнього року закінчилася. Хто не подав заяву на участь в оцінюванні вчасно, матиме змогу спробувати свої сили наступного року. Жодні пояснення без поважних причин не враховуються.

– Нині ми не можемо зареєструвати навіть Господа Бога, якби він до нас звернувся, – пояснює старшокласникам Ірина Павлівна. – Загалом цьогоріч зареєструвалося 322 тисячі 430 осіб. З них 75 відсотків – випускники цього року, а 25 – минулих.

Випускників минулих років – на п’ять відсотків більше, ніж раніше. Причина такого аншлагу – проста. На думку багатьох спостерігачів, для участі в ЗНО реєструються репетитори, які хочуть «потренуватися» і збільшити свою конкурентоспроможність на ринку праці.

За державний кошт

Репетитори «тренуватися» не повинні

На думку Ірини Зайцевої, така ситуація не зовсім справедлива. Адже основна сесія проводиться за державний кошт! А за ці гроші репетитори «тренуватися» не повинні.

– Утім, – відзначила Ірина Павлівна, – вони є невеликою часткою зареєстрованих. Здебільшого, намагаються набрати необхідні бали зовнішнього незалежного оцінювання випускники шкіл, яким не пощастило минулоріч.

До речі, на думку Зайцевої, школярі можуть підготуватися до ЗНО і без репетиторів. Це цілком реально! Вона порадила подивитися звіти про тестування в 2010 – 2012 роках, розміщені на сайтах Міністерства освіти і науки й УЦОЯО, і зрозуміти, які були помилки. Крім того, варто скористатися посібниками для підготовки. Фахівці центру дали схвальні рекомендації тринадцяти таким посібникам.

Сесія «для блатних»

Ще один міф, розвіяний Іриною Зайцевою, – сесія «для блатних». Щоразу ЗМІ пишуть: мовляв, усі знають, що друга сесія предмета – «для блатних». Репетитори дивляться, які були завдання і «передбачають» наступні.

– Це дурниця, – каже Ірина Зайцева. – Дві сесії ми проводимо тільки тому, що в один день організувати роботу дуже складно. Адже українську мову й літературу цьогоріч складатимуть 98 відсотків випускників, математику – 63. До речі, минулого року під час оцінювання з математики телефони «розривалися» три тижні. Батьки учнів з першої сесії обурювалися: «Що ви собі дозволяєте?!» Але ще важче було відповідати на запитання, чому в учасників першої сесії рейтинг вищий…

«Ведмежа послуга» не потрібна

Учнівський лідер Євгенія Романюк з Подільського району Києва запитала: чи потрібна державна підсумкова атестація в школі, якщо є ЗНО?

– Потрібна, – відповіла гостя. – Атестація – це оцінка знань, отриманих у школі. Та й не всі випускники подають документи до ВНЗ. Але дослідження регіональних центрів показують, що різниця між оцінкою в атестаті і ЗНО – істотна. Харківський регіональний центр у кількох районах області провів моніторингове дослідження. Фахівці порівняли оцінки атестації і ЗНО й на основі цієї інформації відділи освіти ухвалять управлінські рішення. Оцінки не можуть кардинально відрізнятися! «Підтягнути» оцінку школяра – означає зробити йому «ведмежу послугу».

Завдання з банку

Школярі цікавилися, чи не планує центр створити «банк завдань», завдяки якому можна було б готуватися самостійно.

– Такий банк обов’язково буде, – запевнила Ірина Павлівна. – Міністр освіти і науки Дмитро Табачник поставив перед нами завдання створити повноцінний банк даних тестових завдань. На це відведено два роки. Нині вже є близько тридцяти тисяч тестових завдань, які отримали відповідну апробацію. Ці завдання будуть викладені у відкритий доступ. Методом випадкового вибирання вони компонуватимуться в тести.

В інших країнах такі банки завдань є вже багато десятиліть. Але ж там і ЗНО запроваджено півстоліття тому! А нашій системі зовнішнього незалежного оцінювання – лише шість років.

Тест для лікаря й фізкультурника

Старшокласниця Марина Новик з Деснянського району Києва запитала, чи потрібна спеціалізація тестів. Адже майбутній учитель фізкультури і хірург повинні складати один і той самий тест – з біо­логії.

– Залежно від спеціальності може бути задіяний різний обсяг інформації з того чи іншого предмета, – пояснила Ірина Павлівна. – Нині ми шукаємо шляхи, як створити різнорівневі тести. Але перший крок уже зроблено: введено профільний іспит. Випускник має набрати мінімум 124 бали. А з профільного предмета – не менш як 140!

З ідеєю різнорівневих тестів нині працює відділ наукового забезпечення. Фахівці вивчають досвід зарубіжних країн і за деякий час такі завдання стануть реальністю і в Україні.

Світлана ГАЛАТА, «Освіта України»