Навчання українських студентів за кордоном – надзвичайно актуальна тема. Проте, не кожен студент має достатньо інформації про ці процеси, і через те не може чи побоюється скористатися можливостями набуття вищої освіти одночасно у ВНЗ України та Європи.

Про переваги та технологію навчання за міжнародними програмами подвійного диплома ми розмовляємо з директором Інституту відкритої освіти Університету «Україна» Оленою МАЙБОРОДОЮ.

Шановна Олено Вікторівно, що означає термін «подвійний диплом»?

Подвійний диплом означає, що ви здобуваєте вищу освіту  за інтегрованими навчальними програмами одночасно у двох навчальних закладах різних країн. Термін «подвійний диплом» виник тоді, коли з’явилися можливості для міжнародних освітніх програм між університетами різних країн. Якщо говорити про Болонський процес, то до цього процесу доєдналися майже всі європейські країни. Одним із компонентів цього процесу є мобільність студентів та викладачів. Наш університет – Університет «Україна» ? спільно з закордонними партнерами розробив декілька міжнародних навчальних програм. Найактивніше нині ми співпрацюємо з навчальними закладами Польщі та Литви. По кожній такій програмі розроблено алгоритм навчання та зарахування кредитів відповідно до Європейської системи перезарахування кредитів ECTS. Усе це дає змогу нашим студентам, навчаючись у нашому університеті, отримати другий диплом – диплом європейського зразка ? ще й у іншій країні.

Тобто, образно кажучи, в одному університеті ми отримуємо півсклянки води, їдемо за кордон, ? і нам доливають повну склянку?..

Так, але у нас більше, ніж півсклянки. На нашій території ви отримуєте 75% змісту вашої навчальної програми, і тільки 25% додають вам, наприклад, у польському виші, тому що ми так узгодили навчальний план.

А можна українському студентові після 4 курсу подати заявку на навчання за кордон не за спеціальністю? Тобто, після отримання диплома бакалавра подати заявку на навчання за спеціальністю, яка ніяк не пов’язана з попередньою?

Можна! У Польщі, наприклад, за їхнім законодавством, (до речі, уже і в нашому законі  «Про вищу освіту» є такий дозвіл) є так званий «перехресний вступ»: тобто ви, здобувши освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра, обираєте абсолютно інший напрям підготовки на магістра. У мене були такі випадки, коли наші студенти-філологи вступали, наприклад, на менеджмент у польську магістратуру. У даному разі, таким студентам видається відомість, де прописано всі базові дисципліни, без яких магістратура за обраною спеціальністю неможлива, і бакалаври повинні протягом 2-х чи 3-х місяців ці дисципліни опанувати і скласти, тобто вони мають скласти академічну різницю. І тому, якщо ви ? журналіст, а хочете піти навчатися на програміста, то вам доведеться вивчити певні дисципліни і скласти іспити (математику, програмування і т. д.) для того, щоб отримати підтвердження. Тобто, якщо у вас є така мета, то доцільно готуватися до цього вже зараз, починаючи з третього курсу.

А що з мовною підготовкою?

Поляки пішли нам назустріч і дають змогу нашим студентам навчатися рідною мовою. Проте, коли йдеться про бакалаврську роботу, то в даному разі робота пишеться українською або російською мовою, а анотації до неї перекладаються польською або англійською мовами.

Однак, поляки не видають диплом, якщо у вас немає базового рівня володіння польською мовою. Тому, у нашому університеті діють курси польської мови для всіх, хто навчається за польськими освітніми програмами. Це входить, згідно договору про спільну діяльність, до їхньої програми і додатково не оплачується. Курси тривають протягом усього терміну навчання студентів у Польщі, заняття відбуваються 2 рази на тиждень. Якщо студенти добре вивчать мову за один рік, то вони можуть далі не відвідувати ці заняття. Ця справа добровільно-примусова.

Після проходження курсів видається якийсь сертифікат?

Ми не видаємо такий сертифікат, але його можна отримати вже на польській стороні. Там, у Польщі, треба пройти тестування, і тоді вони видадуть вам документ про те, що ви маєте базовий (або вищий) рівень польської мови. Тобто, це вже парафія університетів, із якими ми співпрацюємо.

А можна піти на курси за півроку або за рік до вступу на польські програми?

Можна, але тут має значення те, як ви будете навчатися. Є люди, яким треба через 3 місяці виїхати, і вони, відповідно, вивчають мову більш інтенсивно. Для успішного опанування іноземної мови має значення не кількість днів, а бажання і інтенсивність, із якою її вивчають.

Навчання у Литві, Польщі, Німеччині – це проекти конкретних університетів, чи вони реалізуються в рамках міжнародних освітніх програм ERASMUS?

Такі програми, як Erasmus Mundus організовано в рамках Болонського процесу. Ви можете використовувати ці програми. Ми у своїх міжнародних освітніх проектах базуємося на тих самих принципах, але це наші окремі програми. Положення про те, що університети мають право на укладання таких міжнародних партнерських угод, а також на створення своїх міжуніверситетських програм, теж прописано в документах Болонського процесу. Тобто, можна сказати, що навчання студентів Університету «Україна» в Литві, Польщі, Німеччині проходить у рамках Болонського процесу.

Студенти яких спеціальностей можуть вступати в ці університети?

Усіх спеціальностей, які є в нашому університеті. Вони можуть вступати й обирати для себе спеціальність у Польщі. Якщо ви журналіст, то ви можете, відповідно, обрати в Польщі спеціальність «Журналістика» і отримати подвійний диплом саме в цій галузі. Але якщо ви журналіст тут, у нас в університеті, то там ви можете обрати, наприклад, «Туризм» або «Дипломатію» і отримати, по завершенню навчання, два дипломи, але за різними спеціальностями. Це дуже добре, бо на сучасному ринку праці ви будете більш конкурентоспроможними! Ви зможете працювати, наприклад, у міжнародній компанії з дипломом «Дипломатія і міжнародні стосунки», і в той же час, ви можете використовувати всі свої знання, навички та уміння, які ви отримали на спеціальності «Журналістика». Для успішної кар’єри це велика перевага!

Ну, я б так не сказав, тому що, на мою думку, освітньо-кваліфікаційний рівень (ОКР) «бакалавр» (чотири роки навчання) нині не дуже популярний ступінь.

Це позиція наших студентів, в Україні. А у Європі не всі, хто закінчив бакалаврат, ідуть навчатися в магістратуру, тому що «магістр» ? це майстер, і цей освітньо-кваліфікаційний рівень у них прирівнюється до наукового ступеня. Тому, якщо взяти статистику, то у Європі приблизно тільки 40% випускників-бакалаврів ідуть у магістратуру, а в Сполучених Штатах і того менше. У них бакалавр – це перший рівень, перша ступінь вищої освіти. Для них це дуже престижно. І з таким дипломом беруть на роботу.

Що ж до нашого диплома, то там можуть траплятися неузгодженості наших кваліфікаційних рамок із європейськими. Ну, наприклад, один з українських університетів  випускає таку спеціальність, як «Економічна кібернетика». І коли людина з такою професією приїжджає у Європу, то там не можуть зрозуміти, хто вона – економіст чи кібернетик?.. Тобто, у Європі немає такої кількості професій під наші спеціальності. Така комбінація професій залишилася ще з радянських часів, і ми ніяк не можемо остаточно перейти на європейські стандарти, а в цьому сенсі вони слушні. Якщо ви, наприклад, інженер-програміст, ваш диплом має бути визнаний як в Україні, так і в Польщі, Франції, Німеччині. І коли ви влаштовуєтеся на роботу у Європі, то вас можуть взяти саме на цю вакансію, бо це точно ? інженер-програміст. У нас такої визначеності щодо всіх спеціальностей поки що немає. Це, до речі, теж одне із завдань Болонського процесу. Тому, звичайно, якщо ви хочете працювати у Європі, то вам краще мати подвійний диплом. Тобто, не один диплом на дві спеціальності (до прикладу, «економічна кібернетика»), а два дипломи того ж таки бакалавра, але за різними спеціальностями: наприклад, «Журналістика» і «Туризм», при чому, один із дипломів – європейського зразка.

Ну, гаразд. А скажіть таке: куди мене, студента, що навчається, наприклад, за спеціальністю «українська мова та література», можуть взяти на роботу за кордоном?

Мені складно сказати, куди вас візьмуть. Можливо, до якогось спеціалізованого видавництва, що видає продукцію українською мовою. І от якраз для студентів таких «вузьких» спеціальностей найкращий варіант – обрати другу спеціальність, а потім шукати  роботу за двома дипломами на вибір.

Як проходить навчання за кордоном?

Ми організовуємо виїзні сесії. Під час цих сесій польська сторона забезпечує нам можливість прослухати певні лекції, познайомитися з культурою Польщі та університетом, нашим партнером. Проте, студенти навчаються в основному тут, в Україні.  Ви не виїжджаєте туди на навчання. Така у нас угода. Ви можете виїхати до Польщі за будь-якою іншою програмою, але в цьому  випадку ви маєте самостійно сплатити навчання, житло, харчування і проїзд, тобто, ви будете платити удвічі більше. І якщо ви переглянете інформацію про університети, із якими ми співпрацюємо, на їхніх сайтах, то переконаєтеся, що у них загалом дуже високі ціни на навчання. Наші студенти сплачують тільки 1200 євро – це за повний курс навчання (3 роки для бакалаврату), тобто по 200 євро за семестр. А там, у Польщі, їхні студенти сплачують 800, 1000, 1200 євро за 1 семестр. Тому вигідніше навчатися у нас, в Університеті «Україна», за нашими спільними україно-польськими освітніми програмами.

Скажіть, хто у нас, в Університеті «Україна», навчає студентів за другою, «закордонною» спеціальністю? Чи приїздять до нас викладачі з-за кордону для викладання певних дисциплін?

Навчають викладачі, у тому числі й закордонні. В основному, навчання організовано як заочно-дистанційна форма. Тобто, є у нас на сайті середовище, де ви потрапляєте на віртуальну платформу нашого університету. (Наприклад,  http://vo.ukraine.edu.ua/course/index.php?categoryid=259). Після реєстрації ви отримуєте свій віртуальний кабінет. У цьому кабінеті розміщено всі курси, які ви повинні вивчати, і в режимі дистанційного навчання ви їх вивчаєте, читаєте, складаєте тести. За такою технологією ви отримуєте другу спеціальність. Однак, не забувайте, що у нас є і виїзні сесії, де навчання проводять викладачі польських навчальних закладів. Крім того, ще є дистанційні он-лайн лекції. З 3 березня 2015 року в Університеті «Україна» стартує пілотний проект: усі фундаментальні дисципліни будуть вестися он-лайн. Їх зможуть наживо або згодом у записі слухати студенти базової структури (Київ), студенти регіональних навчально-виховних підрозділів університету (у Вінниці, Білій Церкві, Полтаві, Житомирі, Хмельницькому та інших містах України), а також студенти, які навчаються за програмами подвійних дипломів.

Тобто, ми оволодіваємо другою спеціальністю, отримуючи завдання електронною поштою і надсилаючи викладачеві уже виконані завдання?

Там не треба користуватися електронною поштою. Платформа уже розрахована на внутрішнє спілкування. Як у соціальних мережах (Вконтакті, Facebook), так і тут ви вже працюєте всередині мережі. Ви зареєструвалися, зайшли на курс, починаєте там працювати, і викладач уже бачить, що ви там працюєте. Там автоматично сортуються ваші відповіді, показується, коли ви ввійшли/вийшли, що ви читали. Тобто, там повноцінне навчання, тільки у віртуальному середовищі. Студент може надсилати викладачеві повідомлення, і для цього йому не треба виходити за межі платформи. Там є форум, чат і можливість відправити повідомлення з вашого кабінету в кабінет викладача.

Який фах і кваліфікаційний рівень отримає студент на закордонній спеціальності?

Студент навчається за обраним фахом на освітньо-кваліфікаційному рівні (ОКР) «бакалавр», якщо вступає після 11 класу середньої школи. На базі 9-ти класів вступати на закордонну програму навчання не можна. Вступаючи на навчання після 11 класу, студент навчається протягом 3-х років і отримує польський / європейський диплом бакалавра (у Польщі на бакалавра вчаться 3 роки).

Пройшло 3 роки, і ви захистили польський диплом бакалавра. Після цього ви можете йти на більш високий рівень освіти як у Польщі, так і в нашому університеті. Тобто, навчання у Польщі для бакалаврів триває на один рік менше.

Навчання за кордоном на магістра триває півтора року?

Тут дві схеми: для України і для Польщі. Для України: пройшло 4 роки, з дипломом бакалавра ви вступаєте на ОКР «спеціаліст» або «магістр», і навчаєтеся там півтора року. У Польщі обов’язково: 3 роки ? бакалавр і 2 роки ? магістр. Тому, якщо ви навчаєтеся на паралелі, тобто, за програмою з подвійного диплома, то, провчившись 3 роки, ви уже отримуєте польський диплом бакалавра.  І в цей момент ми, на підставі цього диплома бакалавра, можемо зарахувати Вас як у польську, так і в нашу магістратуру.

Коли можна подати заявку на вступ до польського університету?

Протягом року. Зарахування проводиться двічі на рік: у жовтні і в лютому. Тобто, якщо ви подали заяву до 15 лютого, то вони ще встигнуть зарахувати вас на цей навчальний рік. Після цього вони вже починають накопичувати зарахованих студентів на наступний рік (з 1 жовтня).

Чи можна піти на мовні курси, не подаючи заявку на навчання за кордоном?

Для студентів польської програми, як я вже зазначала, навчання на курсах проходить безкоштовно. Якщо ж ви просто студент Університету «Україна», то тоді, звичайно, ви можете тут навчатися, але за додаткову оплату.

Можна уточнити, які документи необхідні для вступу?

• атестат про повну середню освіту. Він повинен бути перекладений польською мовою і завірений нотаріально;
• ксерокопія українського і закордонного паспорту. Закордонний документ є обов’язковим, бо інакше вас не зможуть зарахувати там на навчання;
• фотокартки 3,5х4,5, де обличчя розміщене не в «анфас», а в півоберта (3/4), щоб було видно ліве вухо;
• спеціальні аплікаційні форми від університетів, які ви заповнюєте відповідно до того, що там написано;

Коли ви заповните аплікаційні форми, вам видадуть договір про навчання.

Чи можуть вступати на ці програми і в ці університети студенти з інших університетів України? Чи це проекти тільки для студентів Університету «Україна»?

Долучитися можуть, тому що ця програма загалом розрахована на всіх студентів нашої країни. Але там будуть інші умови навчання і інша цінова політика, тому що для нашого університету є спеціальні умови. Тобто, для того, щоб навчатися за польською програмою на наших, пільгових фінансових та академічних умовах, потрібно бути студентом Університету «Україна».

Пані Олено, скажіть, а чи працює польська програма у зворотному напрямку? Чи може польський університет відправити до нас на навчання своїх студентів?

Ми зараз над цим працюємо. Ми називаємо цю процедуру «реверс студентів». Велика кількість українців повиїжджала на навчання саме в Польщу, і зараз ми надаємо їм змогу, навчаючись у Польщі, навчатися ще і в Університеті «Україна» за заочно-дистанційною формою.

Крім того, ми звернулися до наших діаспор, які є в Іспанії, Канаді, США, Італії, з пропозицією навчатися у нас дистанційно. У нас для цього є ліцензія.

Скажіть, а можна після бакалаврату піти на другу спеціальність, потім її закінчити і після цього повернутися на першу спеціальність, щоб ступінь бакалавра доповнити ступенем спеціаліста?

Можна, але в рамках законодавчого поля України.

Які в Польщі умови навчання: проживання, харчування, доступ до бібліотеки, Інтернету?

Доступ до Інтернету, а відповідно до бібліотеки електронного деканату, студентам буде організовано, тому що в Польщі настільки розгалужене Інтернет-покриття, що простіше знайти місце, де  є Wi-Fi, ніж місце, де його немає. Я тільки на зупинці громадського транспорту ловила 9 мереж з гарним покриттям і з можливим доступом до мережі.

Умови проживання і харчування європейські і, за умовами міжнародної програми, оплачуються додатково.

Про переваги подвійного диплома ми вже говорили?..

Так, це збільшення вашої конкурентоспроможності на ринку праці. Окрім того, польський диплом визнають як в Україні, так і за кордоном. Для цього не треба ніяких засвідчень, додаткових процедур підтвердження.

Яке саме підтвердження?..

Нострифікація. У Міністерстві освіти і науки України (МОНУ) діє відділ, куди ви приходите з дипломом, і там ставлять відзнаку, що цей диплом чинний, що ви дійсно там навчалися, отримали освіту в акредитованому  ВНЗ. Тобто, МОНУ надає підтвердження того, що цей диплом визнаний в Україні.

Зараз дуже велика кількість угод підписана між нашою державою і іншими державами про взаємовизнання, дипломів про вищу освіту зокрема, і перша така угода була підписана якраз із Польщею.

Які проблеми є найтиповішими під час підготовки наших студентів до навчання у закордонних ВНЗ?

Дуже слушне запитання. По-перше, погане знання англійської мови (я вже не кажу про польську). Наприклад, наші студенти навчаються зараз у Литві, і найперша проблема, яка у них виникла, – це те, що їм відкрили доступ до електронної бібліотеки (це величезні ресурси, переважно англійською мовою), але вони не можуть ними користуватися. Зараз для всіх студентів відкривають інформаційні ресурси навчального та навчально-наукового плану. І для наших студентів високий рівень володіння іноземною мовою ? це найперше завдання! Хоча текст можна перекласти і за допомогою комп’ютерної програми, але це буде неякісний переклад. Тому раджу всім учити англійську мову не для оцінки або галочки, а для свого успішного майбутнього!

По-друге, наші студенти працюють у більш вільному режимі. Іноземні студенти звикли до унормованого часу. Наприклад, я написала студентам, що на п’ятницю ми маємо завершити певний перелік справ. У них можуть виникати запитання, чи встигнуть вони все це зробити. Але якщо викладач написав, то це не обговорюється, і він несе відповідальність за те, що вони мають встигнути це зробити. Тобто, там завдання викладача – закон. Подання звітів, есе, контрольних робіт, тестів – усе тільки у визначений викладачем термін.

Інколи встановлюється навіть час, коли це має бути зараховано. Наприклад, 27 числа до 18:00 год. І студенти знають, що якщо вони принесуть роботу в 18:01, то її не буде зараховано. Рівень відповідальності наших студентів я вважаю недостатнім.

Отже, отака міжнародна програма ще й дає змогу сформувати у наших студентів почуття відповідальності. І відмовки наших студентів там не сприймаються. Тобто, там, у Європі, відповідально ставляться до того, що ти платиш гроші за те, щоб отримати знання.

Я аналізую зараз свій досвід співпраці не лише з польськими студентами. Я два роки працювала в Африці, у Танзанії. Проходила стажування в Сеулі, у Мексиці. Тобто, я порівнюю досвід навчання наших і закордонних студентів і знаходжу дві кардинальні різниці: рівень володіння англійською мовою і рівень відповідальності.

До кого і куди звертатися тим студентам Університету «Україна», хто хоче використати можливості навчання у європейських університетах?

До Приймальної комісії Університету «Україна» (вул. Львівська, 23, корп. 1, каб. 104) або в Інститут відкритої освіти Університету «Україна» (вул. Львівська, 23, корп. 1, каб. 702).

Костянтин ЗОЗУЛЯ,

студентський Медіа-центр Університету «Україна»

Фото: