Щороку все більше наших студентів віддають перевагу закордонним вишам. Серед найпопулярніших  країн — Польща, Німеччина, Росія, Канада, Італія, Чехія, США, Іспанія, Австрія, Франція та Угорщина.

За оцінками аналітичного центру CEDOS, загалом 2014-2015 навчального року в іноземних університетах гризли граніт науки 59 648 студентів з України. Про причини і масштаби такої міграції йдеться в дослідженні «Українські студенти за кордоном: скільки та чому?»(автори Єгор Стадний та Олександра Слободян), оприлюдненому на сайті центру.

Особливо приваблює сусідня Польща — тут кількість наших за два останні роки значно збільшилася. Торік до «студентської діаспори» приєдналася й 18-річна Ірина. Дівчина провчилася рік на Батьківщині, на інженерно-технічній спеціальності в одному з регіональних політехнічних інститутів, але тепер вважає, що згаяла час.

— У нас в політеху система була такою: або ти не вчишся і платиш (себто разом з усією групою скидаєшся на хабарі екзаменаторам), або  чесно вчишся і все одно платиш, — зізнається дівчина. — Мене не влаштовував жоден із двох варіантів. Тому кинула інститут і поїхала вступати до Варшавської політехніки. Попри те, що навчалася на бюджеті і за рейтингом була однією з найкращих у групі.

Батьки підтримали рішення студентки. «В Україні майбутніх інженерів учать переважно по книжках. Немає сучасних лабораторій, немає обладнання, — принаймні в провінційних вишах, — розповідає Іринина мама Олена Анатоліївна. — Маю сподівання, що потім донька знайде роботу за кордоном. В Україні у невеликих містечках люди з інженерною освітою змушені працювати або на базарі, або на виробництві — на зарплату, меншу за дві тисячі гривень, або десь на рецепції в санаторії чи салоні краси».

Частка українців серед іноземних студентів у РП є істотною — 2014/2015 року вона сягнула 53%. У решті країн серед усіх іноземних спудеїв частка наших не перевищувала 7%. Наприклад, у Росії та Німеччині українці становили 6.8% та 2.9% відповідно, а в Чехії та Угорщині — 5.5% та 4.3%.

Мотиви у студентів, які їдуть навчатися подалі від дому, дуже схожі. На думку аналітиків CEDOS, до цього їх спонукають переважно дві причини: вдома або обмежені можливості для навчання, або віддача від освіти нижча (зокрема, можливість по закінченні вишу мати високу зарплату).

Автори дослідження припускають, що більшість українських студентів, що навчаються за кордоном, виїхали саме з другої причини. «В Україні доступ до вищої освіти практично необмежений через суттєве державне замовлення і порівняно низьку вартість навчання на контрактній формі, а віддача від вищої освіти порівняно низька, — відзначають вони. — Згідно з дослідженням Вахітової і Купе, в 2007 році кожен рік вищої освіти у середньому збільшував місячну заробітну плату на 5,6%. Водночас віддача від освіти у ЄС була суттєво вища. У 2005 році у 28 країнах ЄС збільшення заробітної плати після здобуття вищої освіти в середньому становило 43% (наприклад в Польщі — 45%, Німеччині — 32%, Чехії — 44%)».

Динаміка зростання кількості наших студентів в іноземних університетах з 2009-го по 2015 рік сягнула 129%. Якщо порівнювати два останні роки, то приріст становить майже 29%, або ж 13 266 осіб, причому дві третини від цієї кількості студентів поїхали навчатися саме до Польщі. Тут відбулося найстрімкіше збільшення. Також значно зросла кількість українських студентів у канадських, чеських та італійських університетах.

У глобальній популяції студентів, які навчаються не в країнах свого громадянства, українці становлять трохи більше, ніж соту частину, відзначають у CEDOS.

За прогнозами аналітиків, кількість наших співгромадян, які навчатимуться за кордоном, збільшуватиметься. Статистику 2016 року ще збирають. «На сьогодні ми вже маємо дані про кількість українських студентів у 2015/2016 навчальному році у Польщі, Словаччині, Франції та Чехії. Зокрема, у польських університетах навчався 30 041 український громадянин. Таким чином, закладаючи, що в решті країн тренд останніх років буде збережений, можна припустити, що у 2015/2016 навчальному році за кордоном навчалось щонайменше 68 000 українських громадян», відзначають у CEDOS.

Анна Добрянська, "Голос України"